Версія для друку Версія для друку

ПАМ’ЯТІ ВАСИЛЯ ІВАНОВИЧА КОМЕНДАРА

доктора біологічних наук, заслуженого професора Ужгородського національного університету та національного університету «Києво-Могилянська академія», Соросівського професора, відмінника освіти України, завідувача науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем, заслуженого діяча науки і техніки України, експерта ВSP.
Не стало Василя Івановича Комендара 24 червня 2015 року в Ужгородській лікарні, де перебував на реабілітації після операції на суглоби. Ще задовго перед початком траурної панахиди в будинок пам’яті на Кальварії почало сходитись багато люду: друзів, студентів, науковців, працівників посольств, письменників, художників, патріотів Закарпатського краю, які знали Василя Івановича багато років. Майже 90-річчя прожите ним в постійному русі. Праця і думки його були світлими, новаторськими, які заслужили повагу і задоволення всіх, хто добре знав цю Людину-патріота Рідної землі.
Я був товаришем Василя Івановича. Він моє прізвище та мою сім’ю неодноразово згадував в декількох публікаціях, і я цим пишався, пишаюсь і визнаю, що з такою людиною спілкувався десятки років, спостерігав за його різними життєвими обставинами, багато разів особисто з ним побував в наукових експедиціях на Рахівщині, Карпатському біосферному заповіднику, в НПП «Синевир» і особливо плідно працювали по створенню на Іршавщині НПП «Зачарований край».
Сама особистість -- Комендар Василь Іванович народився в селі Буштино 2 березня 1926 року. З дитинства відчув чарівність мальовничої природи рідного села, району, області. Саме в 50-их роках минулого століття він, молодий науковець, стояв біля витоків створення на Закарпатті заповідних урочищ, невеликих заказників, які з часом, за його особистою ініціативою, перетворилися у величезні природоохоронні структури «Карпатський біосферний заповідник», в який також входить знаменита на весь світ Долина нарцисів, НПП «Синевир» і наймолодший з часу створення НПП «Зачарований край». Він особисто на початку 60-их років минулого століття з професором Степаном Фодором відкрив і зберіг для науки високогірне болото Чорне Багно.
Василь Іванович Комендар -- автор-винахідник, який отримав патент на виготовлення, по-особливому, рецепту всім відомого не тільки на теренах нашої держави, а й за її межами, унікального лікувального напою «Бальзам Комендаря».
До останнього подиху свого життя працював як науковець, публіцист, громадський діяч. Був членом науково-технічної ради декількох природно-заповідних об’єктів Закарпаття. Ще в травні цього року особисто перечитав наукове обґрунтування про розширення території національного природного парку «Зачарований край. Саме Василь Іванович на початку 90-их років минулого століття особисто з науковцями УжНУ обґрунтував, що територія заповідного об’єкта на Іршавщині -- географічному центрі Закарпаття з унікальними природними комплексами повинна становити не менш 15 тис. га.
Він неодноразово брав участь у роботі засідання сесії Іршавської райради, ходив з комісією в пропоновані заповідні урочища, з його думкою і прийнятою позицією рахувалися.
Мало кого з закарпатців можна порівняти з іменем Василя Івановича Комендара. Настільки ця особистість відома в наукових колах і відзначена високими регаліями, але простий і доступний для всіх тих, з ким спілкувався в навчальних аудиторіях, на студентських практиках, наукових конференціях, сесіях рад різних рівнів. Він безкомпромісно відстоював збереження закарпатських лісів навколишнього природного середовища, ніколи не був підлабузником, не любив лестощів. За нього пишуть вірші, складають легенди.
Я неодноразово був присутній при його спілкуванні з губернаторами, працівниками міністерств і відомств. Дуже любив простих людей, цінував закарпатські традиції і місцеву кухню. При всіх обставинах і в будь-якій обстановці всьому знав міру. Безмежно любив свою дочку Наталку та внучок Олександру й Софійку, яких, на жаль, ніколи не бачив, бо вони проживають в Австралії.
Остання книга Василя Івановича «Подорожі близькі та далекі» вийшла друком в 2014 році. Невелика за об’ємом, але повна змістом з рецензією академіка НАН України К.М. Ситника: «… Безперечно, постать Василя Івановича Комендара заслуговує на глибоку увагу і велику повагу».
Ця особистість – Василь Іванович Комендар увійшов в історію біологічної науки як патріарх заповідної справи, захисник закарпатських лісів. Я впевнений, що на цьому імені в найближчий час молоді історики захистять дисертації. Василь Іванович має титанічну наукову спадщину, якою жив, яку творив.
На превеликий жаль, Василь Іванович Комендар пішов у вічність, але титанічна праця у всіх напрямках його діяльності втілювалася, втілюється в життя, буде вічно жити у збереженні і відтворенні природних екосистем Закарпатського краю.
Спи спокійно, захиснику закарпатської природи. Ваша справа вічна.
Василь ПАВЛИЩЕ,
депутат Іршавської райради
від Ільниці

Ваш отзыв

Ваш коментар