Версія для друку Версія для друку

«ДОВЖАНСЬКА ФІРА» КРУТО НАБРАЛА ОБЕРТІВ

11419984_470654766433981_439793515_n

Надворі ХХІ століття. Це епоха, коли прогрес став нам на п’яти семимильними кроками. І сільське господарство тут далеко не виняток. Прогрес – це добре, але, як то кажуть, раритет теж завжди в ціні. Дуже приємно, що справа любителів коней не занепадає, а файно розвивається. Звісно, не без додаткової підтримки. На Іршавщині потужним стимулом для цього став фестиваль «Довжанська фіра», якому вже, як показує практика, трохи затісно в межах району.

Цьогоріч цей фестиваль відбувся вже втретє. Тут побувало чимало людей, які тримають коней, з Виноградівщини, Берегівщини, Свалявщини, Хустщини, а також Угорщини та Словаччини. Традиційно колона із місцевими активістами та гостями рушила від центру села на стадіон. Тут всі ті, хто був з кіньми, зробили почесне коло.

Як розповів голова оргкомітету фестивалю Василь Кузан, третя «Довжанська фіра» взяла професійний рівень. Якщо до цього конкурси, які проводилися з кіньми, оцінювали по-дилетантськи, то на цей раз до складу журі входили професіонали. Це: сім’я Головачів, які відповідно очолюють і працюють в асоціації «Племконецентр» зі Свалявщини, фахівець цієї асоціації Віктор Мореляк, тренер й гіпотерапевт кінного центру «Селід» з Виноградова Олена Гаран та інші. Проводилися три конкурси: перший – на кращу пару коней, другий – їх осідлання і розсідлання, третій – запрягання коней у воза та розпрягання. У конкурсі на найкращу пару коней за перше місце отримали тисячу гривень, за друге – п’ятсот, за третє – триста. В інших конкурсах переможці також нагороджувалися. До речі, кожного разу на фестиваль запрошують зірок естради. Цьогоріч на святі побували відомі гурти «Триста вісім» з Ужгорода та «Калєкція» з Києва. Генеральним спонсором заходу виступив народний депутат України Віктор Балога.

За словами представника журі Олени Гаран, вона родом з Полтави. З кіньми працює вже давно, а наразі присвячує себе улюбленій справі у Виноградові, займається також літературною діяльністю. Зізнається, що одне іншому не заважає, а стимулює. Та все-таки в якийсь момент переважила улюблена справа з кіньми. На Закарпатті стало цікаво, які тут традиції догляду за цією твариною, запрягання та розпрягання, ближче познайомилася з гуцульською породою коней у Великому Березному, на Свалявщині. Вони є частиною своєрідної культури закарпатців. Представник журі говорить, що це свято у Довгому є дуже важливим, адже тут вшановують людей, які незважаючи на прогрес, тримають коней. Тому під час конкурсів враховувалося, як власник сам підготувався, яка в нього збруя і т.д. Вона багато їздила на семінари в цьому напрямку. Зокрема, неодноразово побувала в Польщі. У цій країні всі коні на обліку. Це важливо. Тут люди знають, як з ними поводитися не лише в господарстві, а як з лікарями, адже завдяки своїй контактності, енергії кінь дає можливість розслабитися, гармонізує стан людини. Головне – всьому цьому треба вчитися.

Переможець конкурсу на кращу пару коней Михайло Ловга каже, що йому приємно, що фахівці так високо оцінили його старання. Кіньми займається з дитинства. Це йому передалося від батька та діда. В ранньому віці вже їздив верхи. Не дивно, що добре в конях розуміється. Трохи з його секрету -- в коня мають бути ноги здорові, добре дихання, очі в нормальному стані, має добре їсти. Лоша до трьох років не треба запрягати, а до року воно має бути з матір’ю. Тоді з нього буде добрий кінь. Зараз в чоловіка четверо коней. Були такі періоди, що мав й по дванадцять. Вони займаються оранкою, садять картоплю, кукурудзу, роблять прополку, сіно згрібають тощо. Цей конкурс став ще більшим стимулом для вдосконалення справи Михайла Миколайовича.

Учасниця концертної програми Аліна Поляк із захопленням розповідає про фестиваль. Відзначає, що дійство завдяки організаторам відбулося на високому рівні. Унікальне тому, що проводиться насамперед для простих людей, тих, хто займається кіньми. У цьому і є фішка такого святкового дійства. Загалом виконала п’ять пісень. Одна з них була присвячена учасникам антитерористичної операції на сході країни. Окремі пісні співала на основі віршів відомого поета, лауреата обласних та всеукраїнських літературних премій Василя Кузана. Неймовірно красива природа надихала на хороший і добрий виступ. Свідченням цьому може бути хоча б те, що навіть під час дощу люди не розбігалися, а продовжували насолоджуватися співом виконавців.

З прекрасним фестивалем та Днем села вітали всіх т.в.о. голови РДА Віктор Симканинець, заступник голови райради Петро Добромільський, Довжанський сільський голова Михайло Шкелебей. Вони побажали всім здоров’я, наснаги, успіхів, миру. Кращим довжанам вручили грамоти.

На святі була ціла плеяда тих, хто забезпечував гарний настрій співом, танцями тощо. Це відомі співаки Аліна Поляк та Роман Бабець. У напрямку фольклору працювали хор «Боржава», колектив Довжанської ДШМ, колективи будинків культури Лисичова (керівник Світлана Гойс) та Ільниці (керівник Наталія Варваринець), а також троїсті музики Лисичова та Довгого. Останні, до речі, нещодавно повернулися із фронту на сході країни. Засвітилися і місцеві таланти -- Ванесса Квак, Любов Слісенко, Юра Андраш, Іван Дутка та інші.

Завжди доречно свої п’ять копійок вставляли незрівнянні ведучі Юрій Мельник та Олександра Кузан. Аби свято залишилося в пам’яті, все на відео колоритно зняв Василь Ловска.

Словом, окрім всього, як кажуть закарпатці, можна було собі файно відпочити, потанцювати та й «троцнути в перста», а також побачити авто «первак-кадилак». Третій фестиваль засвідчив, що в подальшому «Довжанська фіра» тільки набиратиме обертів. 

 

Іван Степовий.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*