Версія для друку Версія для друку

КРІЗЬ СПОМИН – ЗАРАДИ ЄДНАННЯ

SONY DSC

У ці травневі дні вже сімдесят років ми традиційно відзначаємо Перемогу у Другій світовій війні. Нині це свято є актуальним, як ніколи, і особливим з огляду на події на сході нашої держави. Цьогоріч вперше 8 травня ми відзначали ще й День пам’яті та примирення. Для білківчан ця дата однозначно ввійде в історію. Саме цього дня тут відбулося відкриття новозбудованого пам’ятника загиблим у Другій світовій війні. Знесений старий пам’ятник знаходився на передньому плані греко-католицького храму і майже повністю закривав собою вигляд церкви з центру села. Окрім цього, цей історичний об’єкт зазнав вже був серйозних руйнувань. Новозбудований пам’ятник розмістили у затишному парку перед сільським будинком культури.

… Лунають акорди музики патріотичного характеру. У теплу сонячну пору всі гуртуються довкола пам’ятника. За якусь мить урочисто звучить Гімн України.

Захід відкрив Білківський сільський голова Василь Зейкан, який привітав ветеранів із святом Перемоги та вручив їм грамоти, а також зазначив, що на меморіальній плиті викарбувано прізвище і його діда.

Із словами привітання з нагоди відкриття пам’ятника, словами спогадів своїх знайомих та подяки ветеранам до присутніх звернулися т.в.о. голови РДА Віктор Симканинець, заступник голови райради Петро Добромільський. У своєму виступі вони з болем у серці згадали нинішні події в зоні АТО, наголосили на позитиві щодо впорядкування історичних та релігійних споруд, висловили слова вдячності ветеранам за їх заслуги перед країною.

Як відомо, чимало білківчан були і є депутатами рад різних рівнів. Тією чи іншою мірою вони відстоюють інтереси своїх земляків. Приємно, що на відкритті пам’ятника побували депутати райради Петро Станко, який виступив, та Володимир Горзов.

Короткий історичний екскурс подій сорокових років двадцятого століття на території держави та села зробив директор Білківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Петро Чорба. Патріотичний лейтмотив відчувався у виступі в.о. директора Білківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Ольги Береш. Від імені своїх побратимів говорили голова районної спілки воїнів Афганістану Іван Митровцій, голова райради ветеранів України Денис Білинець. Із уважністю слухали виступ заслуженого директора школи, що у центрі села, Юрія Фельцана.

Як і має бути за християнською традицією, новозбудований пам’ятник треба освятити. Кожна добра справа, як то кажуть, повинна супроводжуватися молитвою. Цю почесну і святу місію виконали благочинний Іршавського православного благочиння Георгій Чулей, священик Петро-Павлівського православного храму Білок Іоан Лупак та настоятель греко-католицької церкви Білок Віталій Шелемба.

Звичайно, аби захід залишився в пам’яті багатьох людей, то його проведення треба забезпечити технічно, інформацію про нього розповсюдити у засобах масової інформації, відзняти на відеокамеру. Над медіазабезпеченням відкриття пам’ятника працювали Віта Горзов, Михайло та Ганна Янтолик, Олександр Горзов, Василь Горзов, Марина Данканич.

Того дня тут витав справді патріотичний дух. Вихованці гуртків сільського будинку культури співали пісень на відповідну тематику, розповідали вірші. Майоріло чимало стрічок національних кольорів. На лацканах учасників відкриття пам’ятника були прикріплені маки – символ пам’яті та примирення. До речі, серед учасників зібрання можна було побачити Петра Пітру, на очах якого творилася історія розібраного пам’ятника.

На жаль, час робить свою справу. Серед живих ветеранів Другої світової війни білківчан залишилося лише троє. Це: Михайло Фединишинець, Олена Горзов, Олександр Бокотей. Як зазначалося, на відкритті пам’ятника були учасники й інших воєн. Які б ідеологічні складові не шукали у війнах, усіх цих людей об’єднує одне – кожен з них захищав рідну землю, не залежно від того, що брав участь у Другій світовій війні у складі радянських військ, був воїном УПА, воював в Афганістані тощо. Зрозуміло, що кожна війна – це життя, як натягнута струна, тіло, «прошите» кожним нервом, сльози матерів, дружин, знедолені діти, це невинні смерті, це руїни і якоюсь мірою розпач… Не виняток і нинішня антитерористична операція. Восьме травня у Білках таки можна вважати своєрідним моментом пам’яті та примирення... 

Іван СТЕПОВИЙ.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*