- Нове життя - https://nz-ir.com -

ВІН ЛЮБИВ ЖИТТЯ …

10 березня ц.р. Василинцю Михайлу Михайловичу виповнилося б 64 роки. Але 12 листопада 2013 року він завершив свій земний шлях – відійшов у вічність. У наших серцях залишилися тільки хороші спогади про цю чудову, порядну і щиру людину.

Працюючи головним лікарем Білківської дільничної лікарні, він лікував не тільки тіло, а й душу людини. Слова, які він написав у вступному слові до книжки «Білки, село над Боржавою», стали для нього пророчими: «Все ж – ми смертні. Так залишимо пам’ять прийдешнім про пережите, зроблене. Не робитимуть вони помилок наших, знаючи їх. Навчатимемося з історії батьків…». М.М. Василинець залишив про себе хорошу пам’ять. За його безпосередньої участі у Білках зведено медичний заклад. Таких в області майже немає – після  себе залишив чудовий колектив. Залишив нащадкам і свої книжки – «Посібник з клінічного тлумачення результатів дослідження крові в сечі», брошури «Шпаргалки сімейного лікаря» та практичний посібник для хворих із цукровим діабетом «Єднаймося, солодкі».

М.М. Василинець брав активну участь в громадському житті села і району, був постійним членом виконкому Білківської сільради, депутатом Іршавської райради чотирьох скликань, головою депутатської комісії з питань охорони здоров’я та соціального забезпечення. Чимало зробив Михайло Михайлович для села і району, коли був депутатом обласної ради.

Жителі Білок та навколишніх сіл, на варті здоров’я яких він стояв понад 30 років, переважну частину з яких – головним лікарем, із повагою і любов’ю відгукуються про нього. Він любив життя, цінував людей, вкинув зерна своєї любові у благодатний грунт. За це його і шанують люди.

 

Голова та депутатський

корпус райради.