Версія для друку Версія для друку

СПРАВЕДЛИВО СТАВИТИСЯ ДО ЖИТЕЛІВ І ТАК САМО – НАПОВНЮВАТИ БЮДЖЕТ

images

– Іване Дмитровичу, Ви багаторічний депутат районної ради із досвідом першого керівника  району та області і для Вас питання формування бюджетів  не становить таємниці за сімома замками. При цьому, не треба занадто напружуватися, щоб дійти висновку,  що животрепетним і актуальним для Вас, як і для будь-кого із ільничан,  є  проблема наповнення місцевої скарбнички.

– Безумовно. Кожна нормальна людина, тим більше будь- хто, хто займає активну громадянську позицію, переживає за своє, рідне село . Це є також одним із тих факторів, що нас єднає  іще з одним із депутатів райради від Ільницької  громади Василем Васильовичем Павлищем.

Гріх від бога, щоб село,  яке колись мало статус селища міського типу прозябало із таким бюджетом, який має тепер. Свого часу  на його казну «працювали» шахта «Ільницька», два потужні машинобудівні заводи, колгосп,   сильне споживче товариство та деякі інші платники місцевих податків. Із колишнього залишилося зовсім небагато. В тому числі і шахта, яка діє зараз як товариство із обмеженою відповідальністю «Лігніт». Його діяльність  та стосунки із місцевою громадою, а також владою,  у нас, районних депутатів, викликає ряд предметних, законних запитань. Мій колега, Василь Васильович Павлище уже звертався із депутатським запитом про використання корисних копалин Ільницького родовища бурого вугілля на даний період, а також про перспективи його використання в майбутньому.

Для мене важливим є інший аспект. В той час, коли власники цього підприємства так би мовити заходили на нашу територію, вони брали на себе певні зобов’язання як фінансово-матеріального характеру, так і в іншій – нематеріальній площині.

– Раз ми вже  торкнулися проблеми бюджету і ТзОВ «Лігніт», то хотілося б почути конкретнішу інформацію про те,  як  вони взаємопов’язані?

– Тема надзвичайно обширна. Скажу лише при таких масштабах виробничо-фінансової діяльності, яку веде це підприємство, від нього поступило всього-на-всього  24  тисячі   гривень у бюджет Ільниці. За минулий рік  тут видобуто 2,1 тисячі тонн вугілля. Навіть при тій ціні,  по якій вони реалізують його моїм землякам – 500 грн. за тонну, цифри, як-то кажуть,  не співмірні.

Цілком справедливою  є думка  і про те, що така оплата для жителів колишнього шахтарського селища є не підйомною. Є обґрунтована думка про те, що власники кар’єру у гріх не впадуть, якщо продаватимуть жителям Ільниці вугілля по собівартості.

Мушу  оприлюднити також іще деякі факти. Чимало селян скаржаться на ТзОВ «Лігніт» через те, що коли проводилися роботи по розширенню кар’єру, власники підприємства щедро обіцяли, що  за оформлення ділянок в іншому місці вони оплатять. Тепер це питання ставиться вже дещо  інакше. Мовляв, ви оформляйте, а ми потім оплатимо.  Все одно, що «казав пан – кожух дам».

Вважаю, і таке моє переконання  підтримує абсолютна більшість земляків, що ті, хто володіє цим підприємством,  повинні створити переробний цех і, таким чином, зробити завершальний цикл, а відтак  створити більшу кількість робочих місць та збільшити надходження до місцевого бюджету.

Розмову вів

Михайло ІСАК

Прокоментуй!

Ваш коментар

*