Версія для друку Версія для друку

В КОЖНІЙ ХАТІ – ВОНА БАЖАНИЙ ГІСТЬ

Зустрівши на вулиці листоношу, Єлизавета Антонівна Дорчинець з надією запитала:

− Мені пенсія є?

− Немає, але ви не турбуйтесь. Завтра або післязавтра обов’язково буде, − заспокоїла її вона.

І чекати, справді, довго не довелось. Вже на слідуючий день прийшла пенсія. Марія Василівна і сама зраділа. Ніби не Єлизаветі Антонівні прийшли гроші, а їй.

Хуткіше пішла, щоб швидше доставити адресату. Знає: чекає їх одинока пенсіонерка.

Не встигла і постукати в знайомі двері, як вони відчинилися. І на порозі стала схвильована Єлизавета Антонівна.

− Ержіко, одержуйте. Казала ж вам, що буде скоро пенсія.

… Більше восьми років працює листоношею в Білках Марія Василівна Мигалега. Вона добре справляється з своїми обов’язками. Тисячі листів, газет, журналів, грошових переказів пройшли через її руки. І вони жодного разу не затрималися в неї. В той же день вона обійде більше трьох сотень номерів. Її клієнти проживають по вулицях Шевченка, Котляревського, Богдана Хмельницького, Жовтневій, частково Набережній.

Ніяка погода не стає їй на перешкоді, бо знає, що на неї чекають. За це люблять, поважають Марію Василівну жителі села. У неї вже стало правилом щодня переглядати одержані газети, почитати. Потім, вручаючи їх передплатникам, вона рекомендує їм на що звернути увагу, особливо, коли друкуються матеріали про Білки та білківчан.

Вчасно проводить листоноша передплату на газети та журнали, особливо на таку бажану районну газету як «Нове життя». В конкурсі серед листонош району, організованому редакцією газети, Марія Василівна Мигалега виборола друге місце. Грошову премію їй вручив сам редактор газети. Вона подякувала за нагороду і ще з більшим запалом взялася за популяризацію районного видання серед населення її дільниці. І як наслідок – майже кожен мешканець буде одержувати районку у 2015 році.

Петро ПІТРА, с. Білки.

Ваш отзыв

Ваш коментар