Версія для друку Версія для друку

В УКРАЇНІ ЗРОСТУТЬ ОБСЯГИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, – ПРОГНОЗУЮТЬ ЕКСПЕРТИ ЧЕРЕЗ СИТУАЦІЮ У КРИМУ ТА НА ДОНБАСІ

Щороку українці (у тому числі й закарпатці) стають жертвами торгівлі людьми.   З початку цього року Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) виявило та надало допомогу 619-ти особам в Україні, які постраждали від торгівлі людьми з метою трудової та сексуальної експлуатації.

За одинадцять років, з 2003 по 2014 роки, в Закарпатській області отримали допомогу від Представництва Міжнародної організації з міграції МОМ близько 200 осіб.

Основною країною призначення для торгівлі людьми з України залишається Російська Федерація: 84% постраждалих осіб, які звернулися до МОМ у 2014 році, повернулися саме з цієї країни (77% у 2013 р.). З країн Європейського Союзу (Польщі, Німеччини та Словаччини) повернулися 13% постраждалих осіб.

Щодо закарпатців, то більшість були задіяні в жебракуванні та зазнали трудової експлуатації на території України. Одна особа постраждала від трудової експлуатації в Росії.

Як свідчить МОМ, моніторинг ситуації показує, що Україна може незабаром стикнутися зі значним зростанням обсягів торгівлі людьми внаслідок масового переміщення осіб з Автономної Республіки Крим та Донбаського регіону в межах України та до Російської Федерації. Переміщені особи ставатимуть дедалі вразливішими із наближенням морозів (зокрема, через підвищення цін на енергоносії та продукти харчування).

Останнім часом почастішали випадки пропозицій посередництва у наданні внутрішньо переміщеним особам статусу біженців в країнах Європейського Союзу. Така діяльність є незаконною, і замість омріяного дозволу на перебування в іншій країні ви можете стати жертвою шахраїв або опинитися в тенетах торгівців людьми. Для отримання статусу біженця особа має самостійно звернутися до відповідних державних органів за кордоном, пройти чітко визначену процедуру та відповідати певним визначеним критеріям.

Для нашої газети фахівці МОМ поділилися історією одного постраждалого закарпатця (імена змінено):

 Андрій (наразі йому 17 років) виріс у багатодітній сім’ї. Батько постійної роботи не мав, часто виїжджав на заробітки до сусідніх областей. З часом почав випивати, в сім’ї були проблеми, безгрошів’я. Мати займалася сільським господарством і вихованням дітей. Після закінчення 9 класу Андрій вирішив поступати у ПТУ (на плиточника, муляра-штукатура), але провчився три місяці та змушений був заробляти гроші на підтримку родини. Одного вечора, повертаючись з другом із роботи, побачив на автобусній зупинці оголошення про роботу в Росії. Наступного дня Андрій зателефонував за вказаним телефоном, і домовилися про зустріч із посередником Василем, все розпитав про роботу, оплату, умови. Як з’ясувалося, у Андрія ще не було паспорта і він подумав, що не зможе поїхати, але Василь його заспокоїв, що це не проблема. Паспорт за сприяння посередника був готовий наступного ж дня, а ще за день Андрій вже їхав до Росії разом із 16 своїми земляками. Коли вони сідали в автобус, Василь у всіх забрав паспорти, видав гроші на дорогу, а потім передав велику пачку грошей (по $150 за людину) своєму напарнику.

По приїзду виявилося, що доведеться будувати міст – лише в нічну зміну і на висоті понад 30 метрів. Поселили усіх разом у вагончиках, які обігрівалися одним обігрівачем по черзі. Жодних побутових умов не було. Робота в Андрія була надзвичайно важкою, він мав висіти на висоті 30 метрів та працювати з приладом для розрівнювання бетону, що важив приблизно 70 кг. Після такої роботи боліла спина, трусилися ноги і руки, від недоїдання паморочилися в голові, а через місяць утворилася грижа, яка дуже турбувала Андрія.

Коли Андрій хворів, він все одно був змушений виходити на роботу, медичної допомоги не надавали. Після місяця роботи зарплатні ніхто не заплатив. Через місяць, коли не було грошей на продукти і Андрій запитав про зарплатню, йому пригрозили, що накажуть його і здадуть в міліцію.

Наступного місяця їх перевезли у інше місто також будувати міст. Поселили в підвалі, де одночасно перебувало 53 людини. Спали на двохярусних ліжках, милися з відра, харчувалися один, в найкращому випадку два рази на добу. Працювали по 11-12 годин щодня. Приміщення, де проживали робітники, було під охороною, нікого не випускали за територію, на роботу вивозили лише на нічні зміни.

Після третього місяця надважкої, понаднормової нічної роботи хлопець був обезсилений, хворий і зневірений. Одного дня на будівництво приїхала перевірка з Федеральної міграційної служби. На тих, у кого не було відповідних документів, наклали штраф, власника також оштрафували.

Після повернення Андрія додому, організатора виїзду розшукували, але він перетнув кордон і перебуває у Росії. Наразі порушено кримінальну справу за ст. 149 КК України (торгівля людьми).

Ваш отзыв

Ваш коментар