Версія для друку Версія для друку

ПОВЕРНЕННЯ ОЛЬГИ РІШАВІ

Давнім читачам “Нового життя” ім’я німецькомовної  поетеси Ольги Рішаві, котра жила в Кушниці, відоме, а от молодому поколінню −ні. Ліквідувати цю прогалину взялися двоє молодих педагогів із Іршавської гімназії − вчителька німецької мови Наталія Штефаньо та української − Наталія Онисько.

Підтримала їх і директор гімназії Оеся Гелетей. Молоді вчительки  провели велику підготовчу роботу: по крупинках збирали все, що пов’язане з життям та творчістю поетеси, відзняли короткометражний документальний  фільм, розробили  детальний план-конспект  спареного академічного уроку. Тому й вирішено було зробити цей урок відкритим. На нього запросили всіх молодих учителів району, які викладають німецьку та українську мови.

Задум молодих педагогів вдалося реалізувати блискуче. Урок проходив цікаво для всіх. Звучала  німецька та українська мови.

Найголовніше, що учні вільно спілкувалися на уроці як рідною, так й іноземною мовами. Із зібраних матеріалів було детально  вивчено біографію О. Рішаві, проаналізовано її творчість. Поезія звучала двома мовами. Для того, щоб учні глибше зрозуміли, що таке  літературний переклад, вчителька німецької мови Наталія Штефаньо запропонувала їм перекласти на українську поезію “Троянда”. Кожен перекладав по рядку. Вийшло наче б то й зрозуміло, але не поетично. Та, коли вірш зазвучав українською в перекладі лауреата Шевченківської премії Петра Скунця, все стало на свої місця.

За життя О. Рішаві  друкувалася в німецькомовній періодиці, котра виходила в колишньому Радянському Союзі,  колективному збірнику московського видавництва “Прогресс”, “Мати, любити, страждати, сміятися”. Окремою книгою її поезію надруковало видавництво “Карпати” у перекладі Петра Скунця  “Голуба мандрівка”.

Багато писав про творчість Ольги Рішаві й перекладав її поезії колишній редактор газети  “Нове життя” Михайло Ціцак. Його теж було запрошено на урок, і він поділився своїми спогадами про зустрічі з поетесою, прочитав деякі переклади та власну поезію “Остання зустріч із О. Рішаві”.

Наталія Штефаньо та Наталія Онисько підійшли до проведення уроку максимально творчо. Наприкінці заняття поезія О. Рішаві “ А мої Карпати −  то чудовий край” здивувала, як пісня −  спершу німецькою, а потім  українською. Автор музики − відома в районі  митець Олеся Худа.

Під кінець уроку вчителька запропонувла учням зробити висновок − хто така Ольга Рішаві? Гімназисти самостійно зробили висновок − чешка за походженням, німка за культурою й українка за духом.

Це справді так, бо етнічна  чешка, яка зробила вагомий внесок у німецьку літературу, колись пророче написала в своїй поезії “Моя Україна” − “Моя Україно, щасти тобі доле, красу твоїх гір не покину ніколи”. Померла О. Рішаві 22 травня 1993 року на 91-році життя в Кушниці. Тут вона й похована. Добре, що в районі  знайшлися такі ентузіасти, й це підкреслив на відкритому уроці один із перекладачів творів О. Рішаві Михайло Ціцак, як Н. Штефаньо та Н. Онисько, бо від цього тільки збагачується наша духовна культура.

Ольга БЕРЕШ,

методист  районного управління освіти.

Наталія ГЕЦКО,

заступник директора Іршавської гімназії.

 

Тиха самотність

 

У білому тумані

Блукає промінь місяця,

Посріблений самотньо,

Немов пучок кришталю,

В нарядному вбранні.

Тремтить стіна лісу

В широкому  крузі,

І зорі іскряться

В безмежному неба шатрі.

Осінніми барвами

Співає журба,

І пісня лине

Понад ставом,

Граючи на струнах

Моєї душі…

Переклад Михайла Ціцака.

 

Прокоментуй!

Ваш коментар