Версія для друку Версія для друку

ЗУСТРІЧ З ПРЕКРАСНИМ

 Як казав Платон, музика – це моральний закон.  Вона дає душу Всесвіту, крила розуму, політ уяві; музика надає чарівності буттю.  Напевно, саме тому часто ми не можемо обійтися без цих мрійливих звуків.

Учням та педагогічному колективу Іршавської ДШМ, гостям школи пощастило не просто почути, а й відчути їх на концерті, який нещодавно відбувся в концертній залі закладу. А головним винуватцем свята став талановитий , зараз уже  угорський музикант, геніальний імпровізатор, педагог і просто хороша людина – Олександр Карлович Фаркаш - колишній керівник оркестру народного ансамблю пісні і танцю «Верховина». З невимушеною легкістю йому вдалося зібрати в одній залі людей різного віку, професій, інтересів: всі були прикуті поглядами до рояля, а серцем до звуків. Зі сцени лунали різнохарактерні п’єси, що розкривало багатогранний талант іменитого гостя. Виступ митця можна зрівняти з морем: то воно спокійне, прозоре, а хвилі пінисті і радісні, то воно зажурене, темно-синє і схвильоване. Першою хвилею став гімн Закарпаття – «Верховино, мати моя…». Цей твір символічний, адже   багато з присутніх у залі були учасниками «Верховини», тому пісня змусила їх згадати минуле, заспівати разом з роялем  і просто духовно відпочити. Далі звучали твори відомих композиторів-класиків в обробці самого Олександра Карловича. Гру маестро неможливо передати словами, якими б вони не були поетичними. Ви просто мусіли слухати його, щоб відчути всю гаму переживань, адже їх було чимало. Не кожен музикант може передати всім у залі свої переживання від музики, але  Олександру Фаркашу це вдалося фантастично. Присутні відчули і радість, і смуток, і веселість, і тугу, але найбільше вони відчували любов.. Любов до музики, мистецтва і таланту. Як казав під час концерту   Олександр Карлович: «Немає нехороших творів, є погані виконання». Але в його виконанні навіть звичайна нота «до», яку він «знайшов» за підказкою залу, звучала неймовірно. Напевно, справа в тому, що треба не просто любити, а кохати свій інструмент, леліяти любов до музики і віддавати себе всього, граючи невмирущі твори. Це й робив, робить і ще довго буде робити Олександр Карлович Фаркаш. Чого йому й бажаємо. До нових зустрічей. Віва музиці!

Злата Свида,

випускниця Іршавської ДШМ.

Прокоментуй!

Ваш коментар