Версія для друку Версія для друку

ВАСИЛЬ БЕЙСЮК АРХЕОЛОГІЧНІ ЗНАХІДКИ З ЛОЗЯНСЬКОЇ ГОРИ (ІРШАВСЬКИЙ Р-Н)

Протягом 2005-2010 рр. автором етапі на вершині і схилах Лозянської гори, що між Іршавою і с. Лоза, було зібрано близько 400 кам'яних артефактів, значна частина яких є, безсумнівно, знаряддями праці кам'яного віку. Наша мета -дати стислий опис виявлених нами нових археологічних місцезнаходжень.

Історія дослідження. Перші археологічні знахідки на Лозянській горі виявив ще в радянський час В.П, Керечанин. Це були кам'яні вироби доби неоліту (?) і кераміка культури Ґава (?) (ур. Товкановиця).

У 2005 році на вершині Лозянської гори ми знайшли кам'яний ніж (рис. 3: 1), а згодом і інші знахідки. У наступні роки в різних місцях згаданого пункту було зібра­но десятки кам'яних знарядь, відщепів, нуклеусів, осколків, які за всіма ознаками мо­жуть бути віднесені до стародавнього кам'яного віку (палеоліту).

Географічне розташування і геоморфологія Лозянської гори. Лозянська гора розташована в долині р. Боржава, на південно-східній окраїні м. Іршави і у північній та західній частині с. Лоза. Вона являє собою продовження вулканічного хребта Гат і складається з андезитових порід (рис. 1).

Лозянська гора - це розгалужений хребет, який у вигляді підкови тягнеться з пів­нічного сходу на південний захід. Висота гори коливається в межах 186-220 м над рів­нем моря. Схили мають кут нахилу 15-20 градусів. Південно-східні схили більш по­хилі, ніж північні і північно-західш. Останні круті і переходять у розгалужену систе­му порослих змішаними лісами ярів з великою кількістю джерел води. Вершина Ло­зянської гори, де і концентруються археологічні матеріали, має довжину близько 2 км при ширині 50-120 м. У минулому її орали й використовували під вирощування кор­мових культур, згодом тут роздали дачні ділянки. Тепер значна частина вершини по­росла чагарником.

Археологічні місцезнаходження. Кожне місце знахідки отримало умовну назву «Лозянська гора» і відповідний номер римськими цифрами. Нижче подаємо короткий опис місцезнаходжень у порядку зростання нумерації (рис. 2).

Лозянська гора - І-ІІ

Кам'яні артефакти знайдено при ритті водовідвідної канави і саджанні дерев на глибині 70-80 см у південно-східній частині хребта. Всі знахідки з кременистого піс­ковику. Виробів із андезиту на цій ділянці не знайдено. Висота ділянки І90-193 м над рівнем моря (рис. 3: 1).

Лозянська гора - III

Висота ділянки 196 м над рівнем моря. Розташована на відстані 70-80 м на пів­денний захід від групи знахідок Лозянська гора НІ. Усі знахідки виявлені під час посадки живоплоту і дерев на глибинах в діапазоні 40-80 см у жовто-коричневому суглинку. Кам'яні вироби виготовлені із кременистого пісковику (рис. 3: 2-4).

Лозянська гора - IV-V

Місця знахідок археологічного матералу сконцентровані на майже рівному пла­то довжиною 100 м і шириною ЗО м на самій вершині гори. Висота над рівнем моря 196-198 м. З-поміж археологічних знахідок виділяється скребло мустьєрського часу, виготовлене з рокосівського обсидіану і знайдене при посадці дерев на глибині 60 см. Інші кам'яні вироби були виявлені під час глибокої оранки та викорчуванні лісу під дачні ділянки. Матеріалом для їх виготовлення служив андезит, кременистий піско­вик, кремінь. За ступенем збереженості поверхні виробів окремі з них можуть бути віднесені до мустьєрського часу (рис. 4: 1-3; 5: 4).

Лозянська гора - VI

Місцезнаходження на схилі під висотою 220 м над рівнем моря, де розміщений геодезичний знак. Схил покритий чагарниковою рослинністю. Кам'яні вироби зна­йдені в жовтому ґрунті при оранці на глибині 40 см. Вони виготовлені з обсидіану, ан­дезиту, кременю. Знахідки з кременистого пісковику відсутні (рис. 5: 1,2, 4).

Лозянська гора - VII

Розташована на хребті на висоті 211 м над рівнем моря і займає площу близько 70x40 м. На вказаній ділянці при викопуванні ям для посадки дерев на глибині 40 см знайдені обсидіанові вироби зі слідами латинізації (рис. 5: 5). Окрім них тут виявле­но залізні конкреції різних форм і розмірів, як з блискучою металевою поверхнею, так і з окисленою поверхнею цегельно-бурого кольору. Більше таких знахідок в околицях м. Іршави не знайдено.

Лозянська гора - VIII

Розташована на віддалі 800 м від місцезнаходження Лозянська гора - VII у захід­ному напрямку на висоті 192 м над рівнем моря. Кам'яні вироби знайдені в місці еро­зії ґрунту червоно-бурого кольору. Матеріал сильно патинизований.

 

 

 

Урочище Зейликово

Знаходиться на схід від м. Іршави на пологому схилі Лозянської гори за 850 м від головного хребта та 150 м на схід від траси Іршава - Білки (висота 159 м над рівнем моря). На ділянці орної землі було знайдено андезитовий нуклеус мустьерського часу. Під час копання ґрунту на глибині 40 см знайдені й інші андезитові артефакти з пате-низованою поверхнею, однак віднесення їх до знарядь праці є проблематичним.

Урочище Черлениця -1

Знаходиться на віддалі 250 м на захід від ур. Зейликово (висота 165 м над рівнем моря). Велике кам'яне знаряддя (скребло ?) з рокосівського обсидіану знайдене на за­хідному схилі в місці ерозії грунту цегельно-червоного кольору за 3 м від вершини підвищення (рис. 6). Нижче по схилу в західному напрямку ерозія ґрунту охоплює площу 50x30 м. Тут у вимоїнах було знайдено ще декілька кам'яних виробів.

Урочище Черлениця - II

Місце знахідки розташоване в обриві Лозянської гори на висоті 143 м над рівнем моря. Тут у галичному ґрунті під час будівництва зупинки на с. Лозу було зібрано близько 400 артефактів із кременю різного кольору, із них тільки близько 10 предме­тів несуть на собі сліди використання. Знахідки походять із шару гальки, перемішаної із жовтим піском, який залягає на глибині 40-60 см від сучасної поверхні.

Окрім вищеперерахованих місцезнаходжень, автором статті зібрані також архе­ологічні матеріали (відщепи, сколи, пластини) кам'яного віку із таких місць: ур. До­вгий Верх та Шпігерова гора у м. Іршава; ур. Урстова гора між Сільцем та Іршавою; ур. Вацок біля с. Ільниця*.

* Зібрані автором даної публікації кам'яні артефакти були оглянуті нами в м. Іршава у 2011 році. Значна частина цих предметів не несе на собі слідів штучної обробки, однак декілька десятків виро­бів виявилися кам'яними знаряддями доби палеоліту. Частина з них, переважно андезитові відще­пи і чоппери, належать до різних стадій середньопалеолітичної епохи. Інші датуються пізньопалео-

літичним часом. Археологічна колекція В. Бейсюка засвідчує наявність численних палеолітичних пам'яток в околицях м. Іршави. - Завідуючий відділом археології Закарпатського краєзнавчого музею Йосип В. Кобаль.

Новый рисунок

Новый рисунок (1)

Новый рисунок (2)

Новый рисунок (3)

Новый рисунок (4)

 

 

Прокоментуй!

Ваш коментар