Версія для друку Версія для друку

ПОЗИЦІЯ МОТИВОВАНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ і МИ ЗАВЖДИ ВІДКРИТІ ДО ДІАЛОГУ

Три роки тому, депутати районної ради обрали своїм спікером Станіслава Сухана, що і стало нагодою для сьогоднішньої з ним розмови.

– Станіславе Васильовичу, минає три роки як Вас обрали головою районної ради. Чим характерним забарвлений цей період, що включає в себе діяльність  і депутата райради, і голови органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади, що спрямовує діяльність усіх півсотні депутатів і керівника району?

− Цей рік є роком продовження  задіяних  з початку нашої каденції справ. Робота продовжується в тому ключі, що все − для людей, все – для блага людей. Як для кожного депутата, так  і для мене важливо, що люди відчули − є до кого звернутися, є з ким компетентно розв'язувати наболілі проблеми соціального характеру в межах своєї компетенції, законодавства, створювати нові засоби, умови для поліпшення економічного стану  справ у районі. В практичній площині багато співпрацюємо  з усіма громадськими об'єднаннями: від ветеранських −до спортивних. Всюди,  в будь-яких більш-менш  важливих акціях в усіх сферах життя беруть участь наші депутати. Це говорить як про довіру народу до своїх  обранців, так і те, що вони вболівають  за все те, чим жувуть їх виборці. Вони в курсі всіх  проблем, що стоять перед їх земляками, починаючи від доріг, і закінчуючи  матеріальним станом закладів бюджетної сфери.

Ними постійно моніторяться актуальні питання  повсякденного життя   населених пунктів, а відтак  – виносяться на порядок денний засідання постійних і спеціальних  комісій, а в багатьох випадках − і сесій. Жодної сесії ми не провели, щоб  не обговорювали  та не приймалися на ній рішення, що стосуються життєдіяльності того чи іншого населеного пункта,  а то й кількох,  цілого району. Це є і той нерозривний зв’язок, що єднає депутата з виборцями, громадою.

Цей рік знаменний тим,  що Україна незворотньо обрала євроінтеграційний вектор свого розвитку. Спілкуючись із підприємцями, і це спільна думка наших  депутатів, ми відчуваємо їх налаштованість на конкурентне суперництво. Доведеться працювати із тими інвесторами, що прийдуть у район. Однозначно − це  буде кроком уперед в економічному розвитку в порівнянні з попередніми роками. Нинішній стан речей нікого не задовольняє. Створюватимуться нові умови, ставитимуться нові вимоги до робочих місць, кваліфікації працівників, оплати їх праці. Я впевнений  у тому, що ми вже невдовзі матимемо кілька інвесторів у різних галузях − починаючи від деревообробної промисловості і закінчуючи туристичною сферою.

Повірте, прийдуть інвестори, які по-новому формуватимуть економічну складову життя нашого району.

‒ Ви зробили акцент на головній характерній рисі прожитого райрадою року. А ще чим він відмінний від попереднього?

– По-перше, цей рік ми працюємо з новим головою райдержадміністрації. Попередні два, по-своєму бачили розвиток району. Василь Васильович Ковбаско працює над  виконанням рішень Кабінету Міністрів України в руслі соціальних ініціатив Президента України В.Ф. Януковича.

Я, та депутатський корпус завжди готові до співпраці з виконавчою гілкою влади, підставити плече, щоб реалізувати ті завдання, які стояли перед нею. А з іншої  сторони − народні обранці відслідковують, як виконуються рішення сесії. Хоча в цьому напрямку в нас є й не до кінця вирішені питання, маю на увазі рішення сесії з 2011 року про реорганізацію лісової галузі. Якщо в 2011 році актуальними були одні аспекти, то тепер, на перший план вийшли інші: об’єднання  в єдиний  комплекс всіх лісогосподарюючих суб’єктів. Разом з тим, депутати з розумінням  підходять до оцінки зробленого, що в єдиному баченні, об'єднанні зусиль дасть можливість нам у районі подолати деякі окремі мінуси, недоліки у виконанні рішень Уряду та Президента України.

У політичному плані ми стали мудрішими, більш толерантними і виваженими  у прийнятті рішень спрямованих на підвищення добробуту жителів Іршавщини. На жаль ті кроки,  які ми робимо у цьому напрямку, не є такими широкими, як би хотілося. Але оцінку нехай краще дають люди. Крім того думаю,  що ситуацію 2013 року  ми в 2014-му  бачитимемо вже в інших барвах і по-новому його оцінюватимемо.

Я вважаю надзвичайно важливим той факт, що район не тільки не зробив крок назад, але й зумів напрацювати серйозний потенціал − маю на увазі початок роботи підприємства «Берег − Кабель” і інвестиційної компанії “Інтеграл –плюс”. Це можна  цілком  віднести нам до позитиву.

Поряд із цим не може сприймати позицію будь-кого, хто би займався критиканством, тільки судив, нічого не напрацювавши. Переконаний,   подібний  підхід не влаштовує і  жодну із громад. Тепер уже всім зрозуміло, якщо ти не будеш робити на благо своєї громади, то не робитимеш ні на благо району, ані держави.

−  Станіславе Васильовичу, Ви згадали про реформи в лісовій галузі. З однієї сторони на перший план виходять питання економіки, фінансова складова, а з іншої − завжди присутній людський фактор.

− Зрозумійте, в об’єднанні Загатського і Довжанського лісових господарств закладалася ідея зробити економічний  поступ, зосередити більше капіталу для розвитку. І до певної міри ми поки-що  не маємо тих результатів, які повинні були відчути. Крім того, в Загатському кущі хтось із родини,  друзів, знайомих, тих, хто там проживає,  так чи інакше пов'язаний із лісом, а тому найменш вразливе соціальне  питання допомагали розв'язувати лісівники, за рахунок того ж лісгоспу. В цьому плані  ми відчули мінус.

З іншої сторони, аналізуючи цифри, економічну складову, бачимо − матимемо позитив при правильному  менеджменті. Тут є над чим працювати керівництву ДП “Довжанське   ЛМГ”.

− Станіславе Васильовичу,  економіка  безліччю видимих і невидимих “кровоносних судин” органічно пов'язана  із соціальним розвитком району. Які серйозні напрацювання в цьому плані може записати собі  в актив рада та Ви, як її голова?

−Хочу  Вам  відразу наголосити, що рада реагує на будь-який проект рішення, що йде від державної адміністрації і життєво  важливе для нашого району.

Ми  завжди готові опрацювати його на комісіях, зібрати   позачергову сесію з тим, щоб досягти підвищення благополуччя наших людей. Це, зокрема,  і прийняття  рішення  по  субвенціях, і перерозподіл бюджетних  коштів, вирішення більш ефективного використання  майна.

Це  є  красномовним прикладом  того, що депутатський корпус  стоїть пліч-о-пліч  із виконавчою гілкою влади у питанні соціально-економічного розвитку району. Слід  також враховувати і те, що чимало наших депутатів є потужними  підприємцями, а значить, створюють робочі місця, наповнюють бюджет, беруть участь у соціальних проектах.

Крім  того,  не  хотів би акцентувати увагу на конкретних прізвищах, але левова частка  багодійних справ на Іршавщині не обходиться без наших колег.

Ми завжди  відкриті до діалогу із виконавчою гілкою влади і з розумінням ставимося до тих непростих умов,  у яких їм доводиться реалізовувати соціальну, економічну політику Уряду і Президента України В. Ф. Януковича. Не хотів би  повертатися до питань роботи Держказначейства, стану доріг, бо вони все більше  політизуються.

Якщо уважно  розглянемо всі складові теперішньої економічної ситуації, то переконаємося, що держава затягнула пояс, віддає позики, взяті попередниками. І щоб Україна залишалася економічно незалежною, інколи доводиться і потерпіти.

– Станіславе Васильовичу, для нас, як для дотаційного регіону, надзвичайно важливо, скажімо відверто, лоббіювати інтереси Іршавщини в області. Як це вдається Вам особисто і наскільки дана справа залежить від єдності позицій районної ради в цілому?

−  Я вже говорив, що у нас  однакове бачення із райдержадміністрацією і проблеми доріг,  і забезпечення бюджетних установ, ремонту дахів на  дитсадках,  школах, медичних закладах. Якби не було співпраці голів, депутатів із структурними підрозділами РДА,  то це була би «смерть» для нашого району. При тому, в якій економічній  ситуації знаходиться область і район,  політизувати взаємовідносини − талан слабих,  і тих людей, що хочуть піаритися на деяких проблемах. Проблеми є всюди, але в нашому районі ми їх вирішуємо.

На рівні області, та й не тільки, ми відчуваємо серйозну допомогу від народного депутата Івана Івановича Бушка. Саме через нього вдається вирішувати чимало фінансових проблем, розв’язувати  деякі колізії проходження різного роду питань через  організаційно-управлінські рогатки.

– Безумовно, що економічна складова нашого буття – це в переважній своїй частині прерогатива виконавчої гілки влади – райдержадміністрації та її структурних підрозділів, – але зрозуміло, що і рада не самоусувається від того, що формує добробут людини, сім'ї, цілих громад?

− Не хочеться відокремлювати себе від депутатів. Звичайно, відповідальність беру на себе  за роботу районної ради, але є реалії економічного життя нашої держави і є реалії розуміння ситуації. І в цьому плані депутатський корпус намагається максимально  використати     свій потенціал  у соціальному розвитку у напрямку – що буде завтра, куди ми  рухаємося  і що ми маємо робити.

По–перше, є повноваження районної  ради у соціальній сфері. Зауважу  тільки один проект: забезпечення неходячих хворих, інвалідів візками. Орієнтуючись на певні цифри в масштабах області, ми думали, що  за  всю їх каденцію вкладемося у сотню. Тепер,  не через  державні  соціальні  служби ми забезпечили в населених пунктах  району  ­­­­ 315 людей їм вкрай   необхідним засобом для пересування. Є чимало  можливостей вирішувати актуальні питання через  громадські, благодійні організації. От, що я можу собі зарахувати в позитив.

Є чималий  список людей, які безпосередньо зверталися до наших депутатів, їх помічників і отримали допомогу. Їх увага звернута не лише на  проблеми  окремих осіб, але й на школи, медичні заклади.

В наступному 2014 році  намічаємо зосередити зусилля на забезпечення дошкільних навчальних закладів  меблями, твердим інвентарем, ігровими майданчиками. Цьому питанню вже десятиліттями не приділялася увага.

Собі ставлю завдання  і проситиму підтримки в депутатів − розпочати в наступному році будівництво паталого-анатомічного  відділення райлікарні. В якому  стані воно є зараз − то є  неповага до людського життя, до родини. Постараємося залучити якнайбільше позабюджетних коштів для цього проекту.

− Станіславе Васильовичу, у нас є влада такого рівня, що  поєднує в собі фунції і представницької,  і виконавчої. Та чи завжди вона ефективна?

− Питання цікаве, але наріжним каменем  відразу  тут виступає необхідність в адміністративній  реформі. Неодноразово спілкуючись із депутатами всіх рівнів, сільськими головами, головами державних адміністрацій приходимо до спільної думки: навіщо сільська рада там,  де функції голови і секретаря зводяться до видачі і завірення довідок та отримання зарплати. Це є нераціональне  викачування коштів із бюджету.

Думаю, що питання  адміністративної реформи не за горами, як і питання об’єднання  деяких сілььских громад.

На першій цьогорічній сесїї депутатський корпус прийняв рішення  моніторити фінансову забезпеченість  сільських рад: якщо дотаційні кошти використовуються не для соціального розвитку територіальної громади, а для преміювання апаратних працівників, та їх  фінансування будемо розглядати  через іншу призму ніж інші сільські ради.

Поряд  з цим є місцеві ради, де справді працюють хороші  голови, господарники, менеджери. Вони займаються і добробутом жителів, комунальними службами своїх населених  пунктів. Таким сільським радам я допомагатиму і проситиму  про це депутатів.

Думаю, що люди вже побачили  кого їм обирати: “політика”, який любить себе представляти, піарити у владі, чи обирати людину, яка “тихою сапою” буде трудитися на благо людей, розвиток громади. Інколи приїжджаєш у село і бачиш: і голова, і  підібраний ним виконком знають усе –  хто  і що їм “винен” − від голови райдержадміністрації, до Президента. Одні вони чогось не винні нічого  громаді, яка їх обрала.

− Зрозуміло, що для Вас, Станіславе Васильовичу, як  для керівника, всі колеги-депутати однаково рівні.  Проте і не всі громади, від яких вони обрані, або за якими закріплені, однаково благополучні, не всі мають однакові можливості, а дехто й працює,  та  за своїм характером не надто хоче надавати цьому розголосу. Кого і за які добрі справи, Ви особисто б виділили із загалу?

− Є звичайно ситуації, коли про деякі проблеми   ми дізнаємося коли  ми приїжджаємо в село, в той  чи інший колектив. Тому  я проводжу особисті виїзні прийоми громадян із працівниками апарату, депутатами райради, які  представляють ту чи іншу громаду.

Повірте, через особисте спілкування із  людьми більш чітко і випукло  бачаться проблеми і ясно усвідомлюєш: вирішується, або ні, та чи інша місцева проблема. І хочеться допомагати там, де що-небудь бажає і робить сільський голова. Я особисто відзначив би Арданівську, Великораковецьку, Брідську сільські ради, де голови використовують все можливе  для розвитку своєї громади. Приємно бачити, як розвивається наше місто Іршава. І, звичайно, співпраця з цими громадами налагоджена дуже тісна  А депутатів районної ради хотів би всіх відзначити і сказати, що правильний вибір зробили громади, коли їх обирали. Не хотів би зосереджуватися на негативних прикладах. Нехай їм оцінку дає громада, місцевий депутатський актив.

− Станіславе Васильовичу, хочемо ми того чи ні, але від політики в нашому житті ми не можемо відійти. Наші громади представлені в райраді різними партійними кольорами. Ви – голова, – представляєте Партію регіонів і більшість. Але природньо, що є конкуренція, різнобачення.

 − Конкуренція − то завжди був плюс, в тому числі в політичній сфері. Ми від неї нікуди не дінемося.  Але хочу Вам сказати, що у нас є більшість, яка складається із 52-х депутатів .

Повірте, коли мова йде про яку-небудь проблему тієї або іншої громади, мене не цікавить чи її представляє  депутат від Партії регіонів, чи від БЮТу, чи від “Єдиного  центру”, − я йду  і допомагаю.

Така позиція  мотивована не тільки цим, що я представляю Партію регіонів, яка знаходиться при владі, але вона ще й несе відповідальність. Всі би хотіли ділити владу, але   не всі хочуть ділити відповідальність. І за ці три роки ніколи ні разу не критикував попередників і ніколи не акцентував на тому, що  ми дістали у спадок.

Люди не хочуть звертати погляд на те, що було, їх цікавить сьогодення і  завтрашній день. Не буду  порівнювати теперішній рік, скажімо, із 2004-м чи 2010-м, але коли зустрічаєшся із  фактами, де політичні сили ніде громадами не представлені, виступають на захист цих громад, переважно на газетних шпальтах та на інтернетівських сайтах, навіть не намагаючись хоч якось вивчити питання. Ми компетентні у своїх діях і відповідальні перед виборцями.

Розмову вів Михайло ІСАК.

Прокоментуй!

Ваш коментар