Версія для друку Версія для друку

В ТРАДИЦІЇ — ДИНАСТІЇ ТА УВАГА ДО МІСЦЕВОЇ ПРЕСИ

SONY DSC

Є керівники органів місцевого самоврядування, про яких ми, на жаль, не часто пишемо, однак завжди маємо з ними порозуміння та підтримку. До числа таких належить і Е.Ю. Лях −сільський  голова із Малого Раківця.

Днями  в кабінеті Емілії Юріївни відбулася приємна подія. Редактор «Нового життя» В.В. Шкіря вручив листоноші С.П. Самбур премію за перше місце в конкурсі листонош за підсумками передплати на районний часопис на друге півріччя.

Слід сказати, що дільниця №3, на якій трудиться Світлана Петрівна належить до одних із найбільш складних у районі. П’ять вулиць  − Б. Хмельницького, Онуфрія, Л. Українки, Т. Шевченка і О. Борканюка − займають за площею третину цього гірського  населеного пункту і крайніми хатами межують із обійстями  сусідніх − В. Раківця  та Імстичова.

Світлана Петрівна − неговірка, скромна  в розмові, ділиться своїми секретами агітації за районну газету “Нове життя”. Бо ж не спрацює штампований підхід як до пенсіонера, так до вчителя чи заробітчанина, що його доля жене в далекі світи, аби прогодувати сім’ю.

А ще дослухається  материнських порад. Бо її ненька Є.Ю. Савко пять років тому пішла на заслужений відпочинок, а Світлана Петрівна після декретної відпустки гідно замінила Єлизавету Юріївну.

− Це не єдина наша династія серед поштовиків, − долучається до нашої розмови Е.Ю. Лях. − 11 років тому начальником Малораковецького поштового відділення призначили С.І. Половку. А до того сорок років, починаючи із дня заснування, його очолювала О.І. Копинець − мати Світлани Іванівни.

У Малораковецькому поштовому відділенні склалися хороші традиції відповідального ставлення до своїх обов’язків. Безперечно, що цьому в значній мірі служать сімейні династії.

Серед жителів цього села, які впродовж  кількох десятиліть користувалися заслуженим авторитетом, - Є.Ю. Савко, Є.П. Василинець, М.І. Черепко. Так поважають і теперішніх − С.П.. Самбур, М.П. Савко і Н.І. Кукуль.

Саме на долі цих скромних працівниць в черговий раз підтверджується істина − поваги і авторитету в сільских людей не купиш, їх можна тільки заслужити.

Михайло ІСАК.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*