Версія для друку Версія для друку

І ЗНОВУ ПРО ДОРОГИ…

Працюючи тривалий час керівником Іршавського районного шляхового управління велику увагу  приділяв створенню  матеріально-технічної бази підприємства. За короткий час  була побудована майстерня по ремонту, експлуатації та зберіганню автодорожної техніки. За допомогою депутата Верховної Ради СРСР  Ю.Ю. Пітри  були придбані  вантажні автомашини, грейдери, моторні дорожні катки, екскаватори та ін. Було збудовано  новий адмінбудинок, робітничу їдальню з актовим залом, газову котельню, що забезпечило обігрів  будівлі підприємства.

У свій час колектив дорожнього управління  докладав багато енергії і зусиль по будівництву бітумної бази, асфальтобетонного заводу та кам’яного кар’єра  у Підгірному.

Зрозуміло, що без будівництва власної бітумної бази і АБЗ проводити будівництво, ремонт автошляхів у районі  складно і неефективно. У зв’язку з цим,  силами колективу дорожнього управління, у 1983 році було розпочато зведення бітумної бази, а закінчено у 1984 р.

Але через відсутність бітуму роботи на дорогах в основному проводились дьогтем − методом просочування камінних метеріалів. Дьоготь швидко старіє, твердіє і розкладається.

Для покращення якості шляхових робіт необхідно було підвищити якість матеріалів, як основного компонента у будівництві доріг – замість дьогтя використовувати бітум. Для налагодження  вироблення асфальтобетона необхідно було побудувати АБЗ. Правдами і неправдами домігся придбати старий АБЗ майже за безцінь. Пропрацював завод 5 років, а в 1991 році вдалось отримати новий АБЗ. Але за наступні десять років завод працював з перебоями, а з 2012 р. взагалі  не працює.

У 1980-их роках працівниками  неподалік бітумбази АБЗ відкрито камінний кар’єр, в якому встановлено потужну камінну дробарку і кар’єрний екскаватор. Кар’єр працював і випускав щебінь фракції 20х30 мм., 10х20 мм., камінну висівку, бутовий камінь. Був створений  комплекс із виробництва дорожньо-будівельних матеріалів: чорнов’яжучих, асфальтобетона, щебня різних фракцій. Комплекс працював  у 1980-1990-их роках.

Створена матеріально-технічна база в районному шляховому підприємстві давала можливість відремонтувати капітальним і середнім ремонтом всі дороги, які обслуговувало дорожнє  підприємство. Щороку капітальним ремонтом  лагодили 11-12 км., а середнім – 23-25 км. доріг. До всіх населених пунктів були побудовані дороги з удосконаленим типом покриття. Крім цього, всі великі і малі  мости, а також дерев’яні,  були зруйновані (на початку 1970-их років їх було 85%). За два десятиліття вони  відбудовані, а дерев’яні  перебудовані на постійні залізобетонні. Вони з’єднують усі населені пункти району й служать для людей  багато літ.

Щорічний ремонт доріг вимагає коштів, але їх немає. Відповідно і обслуговування та утримання доріг не проводилось, що призвело до значного руйнування.

За останні роки капітальний ремонт  доріг не проводиться, а тільки ямковий.  З року в рік  дорожнє полотно  погіршується, а кількість транспортних засобів зростає.

Виходить, що кошти, які надходять із транспортного податку, розпорошені і не мають єдиного  господаря, який би їх ефективно використовував на ремонт автошляхів.

Із відміною  дорожнього збору і закладанням цих коштів у акциз на пальне виникло ряд питань, які вимагають вирішення. Для його вирішення облдержадміністрація вже відправила звернення до центральних органів виконавчої влади з відповідним  проханням.

У районі склався надзвичайно важкий стан з ремонтом автошляхів через відсутність коштів.

Відповідно до розпорядження обласної державної адміністрації від 04.2013 року міській і сільським радам передбачено 6,5 млн. грн. коштів на ремонт доріг з акцизу  паливно-мастильних матеріалів. Для запуску в експлуатацію АБЗ у с. Підгірне необхідно 300-350 тис. грн., а на закупку бітуму − 800-850 тис. грн, що дасть можливість проводити ямковий ремонт на дорогах у районі.

Для вирішення цих питань доцільно звернутись до Служби автомобільних доріг в Закарпатській області з проханням доручити Іршавському райавтодору провести ремонт АБЗ, оплатити виконані роботи та закупити на 700-800 тис. грн. бітума. У разі неможливого  вирішення цього питання облавтодором необхідно звернутися до облдержадміністрації з клопотанням відповідного рішення про надання права  Іршавській  райдержадміністрації використати  200 тис. грн. з акцизу ПММ − 6746 тис. грн. для ремонту доріг.

Які дороги будуть в першу чергу ремонтувати, вирішуватимуть райдержадміністрація та районна рада.

Внаслідок проведення  реорганізацій  районні виробничі дорожні колективи втратили не тільки юридичну  господарську самостійність та основні джерела фінансування, але їх позбавили права власника автомобільних доріг, які обслуговують, але і основних засобів, якими користуються.

Андрій МОЙСЕЙ,

колишній начальник Іршавського районного дорожнього управління.

Ваш отзыв

Ваш коментар