Версія для друку Версія для друку

АРХІЄПИСКОП ФЕОДОР ДОБРЕ ВІДГУКНУВСЯ ПРО ЗУСТРІЧ

91946927f41c

У попередньому номері газети “Нове життя” ми вже інформували  наших читачів про те, що із нагоди  святкування 1025-річчя Хрещення Київської Русі голова райдержадміністрації Василь Ковбаско  і голова районної ради Станіслав Сухан провели  зустріч із священнослужителями, міським і сільськими головами.

Високопреосвященний Феодор архієпископ Мукачівський і Ужгородський висловив щиру подяку керівникам району за те, що вони першими в області розпочали підготовку до важливої події. Адже Хрещення Русі і християнство залишаються символом соборності. Саме тому сприймаємо християнську віру, передусім, як консолідуючу і інтегруючу силу.

− Мета заходів, − зазначив на зустрічі настоятель Свято-Іллінського храму протоієрей о. Михаїл Юріна, − піднести постать і вчення Ісуса Христа, розширити світогляд людей, розповісти про здобутки християнства, що породили нову цивілізацію.

У районі намічено провести науково-практичну конференцію з участю представників місцевої влади, вчених, діячів культури та священнослужителів. Буде також організовано відкриті уроки у навчальних закладах, виставку церковних ікон, відслужено урочисту літургію й  здійснено Хресну ходу  в честь свята та виступатимуть  церковні хори.

Вели мову учасники зустрічі і про впорядкування міського і сільських кладовищ.

− Слід  постійно дбати про упорядкування і благоустрій кладовищ та ремонт  під’їзних  доріг до них, −наголосив настоятель Петро-Павлівського храму м. Іршава о. Василій Ігнат.− Сюди люди приходять вшанувати пам’ять своїх близьких та рідних. І ніякого бруду та звалищ навколо не повинно бути.

У належному стані кладовища у с. Приборжавське, Довге, Білки, Сільце, Хмільник, Заріччя, Осій. Про  те, завдяки чому добиваються тут чистоти і порядку, говорив на зустрічі із очільниками району Приборжавський сільський голова Віктор Шпортень. У якому цвинтар стані, – сказав сільський голова, – свідчить про нашу культуру і духовний розвиток. Бо місце спочинку наших предів − це святиня, свій останній притулок.

Але, на жаль, є і такі населені пункти, де впродовж цілого літа могили наших предків захаращені, зарослі бур’янами, із-за яких важко інколи розгледіти хрести та пам’ятники. Це не робить честі сільській громаді. Адже дбати про належний стан священного місця −святий обов’язок кожного з нас. Не треба уповати на владу, бо багато залежить і від нас самих, від усвідомлення нами того, що місце захоронення наших рідних і близьких треба відвідувати частіше і доглядати за ними, наводити порядок на могилах.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*