Версія для друку Версія для друку

СМЕРЕКОВИЙ КАМІНЬ — ДИВО ПРИРОДИ

Воістину чарівний наш  край − край Боржавської долини, край гомінких сріблястих потічків,  про які  з батьківською неприхованою любов’ю писав Федір Потушняк у повісті  “Повінь”.

Немалої слави принесли Іршавщині народні артисти України − Іван Попович, Степан Гіга,  поет Іван Петровцій. Та на цей раз край Бужори, Синяка, Кам’янки, Смерекового каменя, Синявки облюбували відомі майстри  образотворчого мистецтва. Протягом семи днів, з ініціативи та за підтримки голови РДА Василя Ковбаска, за сприяння голови райради Станіслава Сухана, депутатів району та Осійського сільського голови  Василя Турянина, на базі відпочинку в урощищі Кам’янка працювала група художників, фіксуючи на полотнах незрівняно красивий  світ, яким маємо щастя насолоджуватись чи не щоденно.

“Це не просто чудова, гармонійна краса, це − монументальна божественна краса із своїм колоритом, повітрям, настроєм.” Таку думку в розмові висловив відомий скульптор і живописець, автор скульптурної композиції  святих Кирила і Мефодія, що у центрі Мукачева, народний художник  України, член Національної спілки художників України Іван Бровді.

− Фантастична природа, а Смерековий камінь − це взагалі диво природи, − сказав співорганізатор і учасник пленеру, художник, член НСХУ Петро Шолтес. − Ми, якщо не з групою, то із дружиною, також мисткинею Габріелою, обов’язково   приїдемо сюди найближчим часом.

До слова, Габріела Шолтес (Симканич) родом із відомої вчительської родини Симканичів із Ільниці ділиться своїми враженнями:

− Я бувала  в дитинстві біля Смерекового каменю, та з того часу минуло більше сорока років. Зараз сприймається все по-іншому, навіть в чомусь по-філософськи. Це унікальні місця і добре, що відчувається ще правічна атмосфера без урбанізаційних споруд і комунікацій.

Плідно із задоволенням працювалось всім учасникам творчої лабораторії. Ось як висловився учасник першого світового конкурсу молодих художників Пінчук-Арт Центр, член МО НСХУ Віктор Мигович: “ Я вперше  в цих казкових місцях Іршавщини. Вважаю, що моє бачення і вираження мовою кольорів і композиції тільки починається. Окрім ескізів вдалося нафільмувати більше трьох годин відеоматеріалу для продовження роботи в майстерні. “Зачарована долина” − по-справжному зачаровує, заворожує. Потрібно працювати й працювати, щоб мистецький твір був вартий цієї незрівнянної  Богом створеної природи”.

Облюбовували  приваблмиві місця й переносили на полотна свої враження також члени НСХУ Петро Матл, Микола Дзись-Войнаровський, Юлія Рогова (Єгорова).

Це вже другий семінар-пленер відомих світу художників у Осої. Картини з попереднього, що відбувся у жовтні 2010 року, вже знайшли своє гідне місце в музеях, картинних галереях та приватних колекціях  по всьому світу.

Відрадно згадати, що одним із перших, хто малював тодішню пилораму й краєвиди Кам’янки, був Йосип Бокшай. Ще у 1927 році Йосип Йосипович  відвідав наші краї  на замовлення Міністерства  шкільництва Чехословаччини намалював кілька полотен, три з яких по сьогодні збереглися в університеті Пряшова.

Дякуючи долі й Богу, ми тут живемо і зобов’язані шанувати й берегти цю божественну красу щоб передати прийдешнім поколінням.

Прокоментуй!

Ваш коментар