Версія для друку Версія для друку

… І ВАСИЛЬ КОВАЧ ГАРТОВАНИЙ ПРАЦЕЮ

books[1]

Недавно в мукачівському видавництві “Карпатська вежа” побачила світ книжка Василя Ковача “Гартовані працею”. У ній вміщено розповіді про людей, які на перше місце висувають працю, що стала їх життєвою необхідністю. Виконують свої доручення чесно, не шукають тепленького місця. “Хіба то не героїзм працювати на одному місці 30-50 років ?” − запитує автор у передмові до видання.

Герої книги − земляки Василя Івановича із Великого Раківця. Чільне місце він відводить заступнику начальника управління охорони здоров’я  облдержадміністрації Володимиру Бричу, який понад 30 років обіймає цю посаду. Він не є кар’єрист, дуже чесна і порядна людина,душею вболіває за рідне село, його людей. Так, у В. Раківці дільнична лікарня знаходиться в аварійному стані. Були “добродії”, які хотіли її навіть закрити. Та Володимир Дмитрович допоміг  відстояти,  сприяв реконструкції нового приміщення. Саме завдяки таким, як він, у селі відкрито амбулаторію сімейного типу. В. Брич допоміг також апаратами для вимірювання артеріального тиску, халатами та іншим обладнанням. Футбольній команді “Виноградар” закупив форму та м’ячі. В. Брич бере активну участь у роботі колегії управління охорони здоров’я ОДА. Багато уваги приділяє роботі амбулаторно-поліклінічних закладів, стану лікувально-діагностичного процесу в стаціонарних  лікувально-профілактичних закладах. Систематично виїжджає в райони області з метою надання  організаційно-методичної та практичної допомоги. Має вищу кваліфікаційну категорію по організації та управлінню охорони здоров'я. Член президії обласної організації профспілок працівників органів охорони здоров'я та член правління обласної організації фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Йому присвоєно почесне звання “Заслужений лікар України”, нагороджений нагрудним знаком “За розвиток регіону” та орденом За заслуги ІІІ ступеня.

Читачам районки, напевно, цікаво буде дізнатися, що у В. Раківці народився І. Бедринець. Різні відповідальні посади займав у Києві. На сьогоднішній день він працює в Секретаріаті Верховної Ради України, бере безпосередню участь у підготовці законопроектів з тих чи інших питань життя країни. Доводилося працювати із представниками різних політичних партій. Підтримує тісні зв’язки з Леонідом Кравчуком, Дмитром Павличком, Іваном Драчем, Станіславом Аржевітіним, Іваном Плющем, Михайлом Сятинею, Михайлом Волощуком. За багаторічну сумлінну працю нагороджений державними нагородами колишнього Радянського Союзу і Незалежної України.

Тепер мало хто знає, що у В. Раківці народився доцент кафедри педагогіки і психології Чернівецького обласного науково-дослідного інституту післядипломної освіти Михайло Білогорка. Він – автор ряду методичних посібників. У співавторстві з С.М. Комісаровою та Г.А. Скорейко написав посібник “Тести з літератури рідного краю для учнів ПТНЗ та 10-11 класів класів загальноосвітніх навчальних закладів”. Він редактор методички “На допомогу голові атестаційної комісії”. Крім того, пише вірші. Всі поетичні твори друкував у київських журналах “Українська мова і література в школі”, “Перець”, у “Буковинському журналі”, у збірнику “Веселий ярмарок”.

У книжці вміщено  розповіді і про простих трудівників. Чільне місце відведено Івану Василинцю, який народився у с. В. Раковець у простій селянській родині. Служив у лавах Радянської Армії, працював секретарем і головою сільради, а також бригадиром вівцеферми у М. Раківці. Понад 10 років пропрацював головою профкому радгоспу “Виноградар”.

Не оминув Василь Ковач і творчих особистостей. Серед них − Олеся Попович. Вона також народилася у Великому Раківці у сім'ї вчителів. Середню освіту здобула в рідному селі, у 1983 році вступила на навчання в Ужгородський державний університет на математичний факультет. Працювала на різних відповідальних посадах, але найголовніше − має потяг до поезії. Автор збірок “Очаг моей души”, “Дочь фараона”, “Обращение к ангелам”. Вона увійшла в поезію в пору ставлення себе як особистості через внутрішню спокусу вилити на чистий аркуш паперу думки і почуття, які  стримувати несила.

Її вірші мають виховний  та пізнавальний характер. Читач зустрінеться у книжці Василя Ковача із відомими краянами − Юрієм Глебою, Іваном Галасом, Андрієм Кобалем, Василем Коцаном, Юрієм Микитою, Юрієм Мейгешом, Юрієм Попиком…

Усе, чого вони добилися в житті, це за рахунок своїх знань і працювитих рук. Зрештою, і сам автор книги пройшов непросту школу життя. Після закінчення школи працював трактористом, а згодом помічником  бригадира тракторної бригади. У 1951 році вступив до Ужгородського учительського інституту. Був направлений на роботу до Верхньоворітської семирічної школи. Служив у армії, працював директором Сухівської середньої школи, Малораковецької СШ №1, заступником директора по навчально-виховній роботі СПТУ –32 с. Білки, керівником початкової військової підготовки ЗОШ І-ІІІ ступенів. Разом з тим, попри роботу, писав казки, новели, оповідання. Але за часи комуністичного режиму не міг видати. Уже в незалежній Україні побачили світ його романи “Доля”, “Моя земля”, “Глибокий яр” та книга  художньо-публіцистичних нарисів “Село Великий Раковець під горою Китиця”. Опубліковані також драматичні твори В. Ковача.

Книжка цінна тим, що тут вміщено легенди рідного краю, казки та оповідання Василя Ковача. Вона прислужиться усім, хто закоханий в рідний край. Хто хоч раз побував у нас, переконаний Василь Ковач, повік не забуде це диво природи.

Прокоментуй!

Ваш коментар

*